А. Костецький

В грудні. 

Раптовий сніг упав на землю,
завис нечутно на гілках,
і забіліла сосен зелень
у неполоханих гайках.
Вже влаштувавсь ведмідь на зиму
в барлозі темній і зручній,
лежить і згадує ожину —
і усміхається у сні.
А змерзлі клени та берези
ховають ноги в теплий сніг
і затихають обережно
аж до далекої весни.